Одному юнакові приснилося, що він увійшов до великої крамниці. За прилавком стояв ангел. – Що ви продаєте? – спитав юнак. – Все, що бажаєте, – чемно відповів ангел. Юнак почав перераховувати: – Я хотів би припинення у світі всіх воєн, справедливості для покривджених, терпимості та щедрості до чужинців, любові в родинах, праці для безробітних, єдності в Церкві і... і... Ангел перервав його: – Вибачте, пане, ви мене не зрозуміли. Ми не продаємо плодів, а тільки насіння. Одна Ісусова притча починається так: “Царство Боже подібне до насіння, що один господар казав посіяти на своїм полі...” Царство – це завжди початок. Малесенький, майже незначний початок. Сам Бог прийшов на землю, як зерно, як квас, як малесенький паросток. Зерно – це чудо. Навіть найбільше дерево виростає з малого зерна. Твоя душа – це поле, на якому посіяні важливі діла та великі цінності. Чи дозволиш їм вирости?
|