Одному водієві несподівано вночі посеред поля пробилося
колесо автомобіля. Він засмутився, бо не мав потрібного
інструменту, щоб його замінити. Раптом вдалині він побачив
маленький вогник – це був одинокий селянський будинок.
Водій швидко пішов у тому напрямку. Дорогою він думав: “А
що, як ніхто не відкриє дверей?” “А що, як не буде потрібного
інструменту?” “А що, як не схочуть його позичити?”

Від таких непевних думок його тривога зростала, і коли
нарешті водій дійшов до того будинку, то був такий знервований,
що, розмахуючи кулаком під носом у господаря, закричав: “Тримай
собі свій домкрат!”
Подобається це нам, чи ні, але наші думки визначають маршрут
нашої земної мандрівки, званої життям. Якщо будемо думати тільки
про невдачі, то вони переслідуватимуть нас. Якщо ж думатимемо,
що ми нелюб’язні, невиховані, то такою буде і наша поведінка.
Якщо говорити дитині, що вона дурна, то такою вона і виросте