Субота, 25.11.2017, 04:10
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Правознавство
Категорії розділу
[38]
Право [0]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Ми працюєм уже :
Block title
Block content
Головна » Файли »

Поняття і види соціальних норм
31.10.2009, 19:50
§ 1. Поняття і види соціальних норм Будь-яка спільність людей, а тим більше суспільство в цілому, вимагає певної внутрішньої організації, узгодженості та упорядкованості, відповідних правил людських стосунків і поведінки. Упорядкування суспільних відносин або соціальне регулювання здійснюється за допомогою соціальних норм – правил поведінки загального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин, маючи зміст, зумовлений рівнем економічного, соціального і культурного розвитку суспільства, та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу. Оскільки суспільне життя складне і різноманітне, то соціальні норми відрізняються одна від одної не лише за регульованими сферами суспільних відносин, а й за способами свого встановлення та забезпечення. За сферами суспільних відносин розрізняють політичні, економічні, організаційні, культурні, естетичні, соціально-технічні та інші норми. За способами встановлення і забезпечення соціальні норми поділяються на норми права, норми моралі, звичаї, традиції, норми об’єднань громадян, релігійні норми. Крім того соціальні норми поділяються на усні та письмові; свідомі та стихійні, а також залежно від того чим забезпечується їх виконання (внутрішнім переконанням суб’єктів, об’єднаннями громадян, суспільством чи державою). Серед усіх соціальних норм найбільш поширеними і значущими для суспільства є мораль і право. Мораль і право відрізняються належністю та мають ряд спільних рис. Їх єдність засновується на тому, що обидва засоби соціального регулювання є соціальними нормами, існують у реальній поведінці людини, мають основним змістом права та обов’язки, протидіють свавіллю і беззаконню, певним чином встановлюються, закріплюються та гарантуються. Але наявність цих рис не означає повної тотожності норм права та моралі, кожна з яких виконує своєрідні функції у процесі впорядкування суспільних відносин. Вони й визначають відмінності вказаних норм. Право існує лише в соціально неоднорідному суспільстві, в межах якого виникає держава, а мораль існує як у державному, так і додержавному суспільстві. Право регулює лише найважливіші суспільні відносини, а мораль такі відносини, які здебільшого не регулюються правом (дружба, кохання). Право має, як правило, письмовий характер та існує у формі офіційного документа, а моральні норми існують в основному в усній формі. Правові норми поширюються на громадян держави та осіб, які перебувають на її території, а моральні лише на те населення або соціальну групу, яка дотримується саме цих моральних норм. Право має обов’язковий характер, а моральні норми виконуються лише у випадку авторитетності норми для суб’єктів. Право реалізується за допомогою спеціальних органів держави, а мораль гарантується суспільством у цілому, а не окремими його структурами. Порушення правових норм веде до застосування одного з видів юридичної відповідальності, а наслідком порушення норм моралі є застосування засобів громадського впливу, які не мають примусового характеру. Отже, мораль і право характеризуються як спільним призначенням у процесі регулювання суспільних відносин, так і різним впливом та значенням у забезпеченні системності суспільства. Правові норми розподіляються на окремі види за певними суттєвими ознаками, які визначають специфічну роль кожного різновиду норм у процесі регулювання суспільних відносин. 1. За функціями: – регулятивні норми, що визначають зміст суб’єктивних юридичних прав і обов’язків та умови їх дії, наприклад, норма, що визначає порядок укладення шлюбу; – охоронні норми, що визначають умови застосування до суб’єкта засобів державно-примусового характеру у випадку скоєння правопорушення, а також зміст цих засобів. 2. За галузями права визначають норми конституційного, адміністративного, трудового, цивільного, кримінального та інших галузей права. 3. За юридичною силою розрізняють норми законів і підзаконних актів. 4. За характером правил поведінки: – зобов’язуючі норми, що встановлюють обов’язок вчиняти позитивні дії (норма про сплату за проїзд у міському транспорті); – уповноважуючі норми, що дають учасникам правовідносин можливість здійснювати конкретні дії з метою задоволення своїх інтересів (право отримати певний рівень освіти); – заборонні норми, що встановлюють заборону вчиняти недозволені дії чи зловживати правом (заборона переходити вулицю на червоне світло). Існує також поділ норм на загальні та спеціальні; постійні та тимчасові; імперативні та диспозитивні, а також на загальні, відомчі, місцеві та локальні.
Категорія: | Додав: nazar
Переглядів: 6359 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.5/12
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Учебные метериалы Львов