"У житті неминучі дві речі - смерть і податки".- Б. Франклін (1706-1790). - Американський державний діяч, один з авторів Декларації незалежності США (1776) і Конституції (1787).

"Оподаткування - це мистецтво обскубувати гусака так, щоб отримати максимум пір'я з мінімумом писку". - Жан Б. Кольбер (1619-1683). Міністр фінансів Франції з 1665 р.

"Необхідно, щоб народ платив, щоб він служив, і він має цим задовольнятися. Адже йому надана можливість брати участь в політиці: з його надр виходять дві основні сили держави - армія і бюджет. Платити податки і бути солдатом - то хіба цього мало? Він - опора військова, і він же - опора казни. Прекрасна роль. А за нього царюють. Повинен же він платити за таку послугу. Податки і цивільний лист - це платня, яку народи платять королям за їх працю". - В. Гюго (1802-1885). «Людина, що сміється».

"Податок - це дозволена форма грабежу".- Хома Аквінський, філософ XIII століття.

"Виплата податків за шкалою податкових ставок - це податок на совість більшою мірою, чим прибутковий податок". - Дж. С. Мілль (1806-1873). Англійський філософ і економіст.

"Ніщо не вимагає стільки мудрості і розуму, як визначення тієї частини, яку у підданих забирають, і тієї, яку їм залишають". - Шарль Л. Монтескье (1689-1755). Французький просвітитель, правознавець, філософ.

"Я більше прагну добитися рівності в розподілі податку, аніж точної сплати двадцятини". - Абат Тере (1770).

"Піддані держави повинні, по можливості, відповідно своїй здатності і силам брати участь у вмісті уряду, тобто відповідно доходу, яким вони користуються під заступництвом і захистом держави. Податок, який зобов'язався сплатити кожну окрему особу, має бути точно визначений, а не довільний. Термін сплати, спосіб платежу, сума платежу - все це повинно бути ясно і ясно для платника і для всякої іншої особи. Там, де цього немає, кожна особа, оподатковувана даним податком, віддається більшою чи меншою мірою у владу складальника податків, який може обтяжувати податок для всякого неугодного йому платника або включати для себе загрозою того, що такого обтяжило дарунок або хабар". - А. Сміт (1723-1790). Шотландський економіст і філософ «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776).

"Непорозуміння і сумніви відносно права обкладення податками були причиною крупного і гідного осуду ворожих виступів з боку населення і вимушених строгостей з боку государя". - У. Петті (1623-1687). Англійський економіст «Трактат про податки і збори»

"Звертатися до платників податків, переслідувати їх, винаходити нові податки, створювати лотереї - все було марно, дефіцит заглиблювався як прірва. Неможливо було вийти за певні кордони, змусити поступати в державні скрині весь запас монети в державі. Хитрість платника податків, а в разі нужди - і його гнів були досить дієві. Джованні ді Паголо Мореллі, флорентієць XIV ст, даючи своїм нащадкам поради в ділових питаннях, писав: «Як вогню остерігайтеся брехати», за винятком того, що стосується податків, де це дозволено, бо тоді «ти здійснюєш се не ради того, щоб привласнити чуже добро, але щоб перешкодити тому, щоб забрали неналежним чином твоє". - Ф. Бродель (1902-1985). Французький історик «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV - XVII вв.».

"Звідки ж взяти необхідні кошти на утримання армії і на покриття останніх державних витрат? Я поясню це вам, але спочатку хотів би підкреслити, що навіть в тому випадку, якщо б у нас була демократія, гроші для державного бюджету всеодно знадобилися б. Бо без солдатів держава існувати не може, а без грошового постачання ми не в змозі утримувати армію. Отже, оподаткування зовсім не відмінна риса монархії, будь-яка форма правління вимагає стягування податків. Нам слід обкладати зборами будь-яку власність, що приносить прибуток її власникові, і для цього станемо стягувати податки в імперії повсюди. Адже сповна справедливе те, що жодна особа і жодна місцевість не залишаються вільними від податків, в той же час як самі вони, подібно до всіх інших, користуються благами, які держава надає всім за допомогою стягування податків". - Агріппа (63-12 рр. до н.е.). Радник імператора Октавіана Августа.

"До рівної справедливості відноситься також рівномірне оподаткування, рівність якого залежить не від рівності багатства, а від рівності боргу всякої людини державі за свій захист. Недостатньо, щоб людина лише працювала для свого існування: він повинен також у разі потреби битися для захисту своєї праці. Люди повинні поступати, як євреї при відновленні храму після повернення з полону, коли вони однією рукою будували, а в іншій тримали меч, або ж повинні наймати інших. щоб ті бились за них. Бо податки, якими верховна влада обкладає людей, є не що інше, як платня, що належить тим, хто тримав державний меч для захисту людей, що займаються різними промислами і ремеслами. З огляду на те, що благо, яке всякий при цьому отримує, є насолода життям, однаково дороге багатому і бідному, то і борг бідного за захист його життя рівновеликий з боргом багатого, окрім тих випадків, коли багаті, маючи на службі у себе бідних, можуть бути боржниками не лише за себе, але і за багатьох інших. Бо на якій підставі має бути більш обтяжений той, хто працює багато і, зберігаючи плоди своєї праці, мало споживає, ніж той, хто, живучи безтурботно, мало набуває і витрачає все придбане; тоді як один отримує не більше захисту від держави, чим інший? Коли ж податками обкладається те, що люди споживають, тоді всякий платить пропорційно своєму вжитку і держава не терпить збитку від марнотратства приватних осіб". - Т. Гоббс (1588 -1679). Англійський філософ «Про державу».

"Шведська чесність була гордістю для мене і мого покоління. Зараз у мене виникло відчуття, що через погані закони ми стали народом спритних людей. Зі всієї недосконалості нашого законодавства для мене найсерйозніше - це пряме запрошення до приховування доходів, що підлягають оподаткуванню". - Гуннар К. Мюрдаль (1898-1987). Шведський економіст.

"Неможливо роздягнути голого",- Тіт Макций Плавт. Римський комедіограф II ст до н.е.

"За одруження з прихожан беруть більше, ніж за хрестини, а хрестини коштують дорожче, ніж сповідь: таким чином, з таїнств стягується податок, який як би визначає їх відносну гідність. Звичайно, в основі цього звичаю немає нічого поганого, і нікому - ні пастирям, що здійснюють священний обряд, ні мирянам - не приходить в голову, що вони щось продають або купують; проте, маючи на увазі людей недалеких і маловірів, слідувало б і тут дотримувати благопристойністі". - Жан де Лабрюйер (1645-1696). Французький письменник, майстер афористичної публіцистики.

"Митні збори як усередині країни, так і при вивозі з неї, що стягуються з товарів якої-небудь нації, викликають у іноземців великий опір. Купець розглядає їх як підвищення реальної вартості, а в політиці вони вважаються приростом відносного багатства". - Форбонне.

"Держава повинна займати нейтральне положення між своїми митницями і своєю торгівлею і поступати так, щоб вони не шкодили один одному". - Шарль Л. Монтеськье (1689-1755). Французький просвітитель, правознавець, філософ.

"Фізичні невдачі - це той податок, який бере з нас наше життя; одні обкладаються вищим податком, інші - нижчим, але платять всі". - Філіпп Д. Честерфілд (1694-1773). Граф, англійський письменник і державний діяч.

"Після того, як податком були обкладені мало не всі предмети розкоші, після обкладення коней, екіпажів, вина, прислуги і всіх інших предметів зручності багатого споживача, міністр фінансів вимушений звернутися до пряміших податків на зразок податку на дохід і майно, забуваючи при цьому золоте правило, «що кращий фінансовий план - витрачати якомога менше і кращий податок - найменший податок". - Д. Рікардо (1772-1823). Англійський економіст.

"Наші пороки обкладають нас більшими податками, чим уряд". - Б. Франклін (1706-1790). Американський державний діяч, один з авторів Декларації незалежності США (1776) і Конституції (1787).

"Державні доходи - це частина, що виділяється кожним громадянином зі свого майна для того, щоб спокійно користуватися всім іншим". - Шарль Л. Монтеськье (1689-1755). Французький просвітитель, правознавець, філософ.

"Стягнення непомірних податків - це дорога, що викликає розбій, збагачення ворога, призводить до загибелі держави".- Сюнь-цзи (313-238 рр. до н.е.). Старокитайський філософ, послідовник Конфуція.

"Податки - це ціна цивілізованості суспільства". Напис на фасаді Міністерства внутрішніх доходів США.

"Ще за часів перебування мене на посаді міністра сер Богдер придумав гасло «Перетворення без змін", до речі, під цим гаслом нещодавно відбулися податкові реформи. Т. Шарп.

- Обкладання, ваша високосте, лише обкладання! - внушав Дюез [майбутній папа Іоан XXII] молодому регентові. - Обкладете штрафом тих, хто сотворив зло, і чим вони багатші, тим сильніше завдайте їм удару. Якщо у порушника законів сто ліврів, відберіть у нього двадцять. Але ж якщо він володіє він тисячею, візьміть у нього п'ятсот, якщо є у нього сто тисяч - позбавите майже всього надбання. Пропозиція моя містить три переваги: перше - надходження в казну зростуть, друге - позбувшись благ, людина, що переступила закон, не зможе більш здійснювати зловживань, і, нарешті, третє - бідняки, а їх більшість, будуть на вашому боці і повірять у вашу справедливість.
- Обкладання, обкладення, ваша високосте, - повторив Дюез. - Накладемо податок на грішників; се джерело невичерпне. М. Дрюон (р. 1918). Французький письменник «Негоже ліліям прясти».

"Дайте жінкам право голосу, і через 5 років неодружені обкладатимуться кабальним податком". - Дж. Б. Шоу (1856-1950). Англійський письменник.

"Найсправедливіше оподаткувати пороки і безрозсудність, причому сума обкладання у кожному окремому випадку повинна визначатися найсправедливішим жюрі, складеним з сусідів оподатковуваного. Жінки. мають бути обкладені, відповідно їх красі і умінню одягатися, причому ним, як і чоловікам, слід надати право самим розцінювати себе. Але жіноча постійність, цнотливість, здоровий глузд і добра вдача не мають бути оподатковані, оскільки доходи від цих статей навряд чи покриють витрати по стягуванню податку". - Джонатан Свіфт (1667-1745). «Подорож Лемюеля Гуллівера» (1726).

"Податки - це більш ніж серйозно. Бабусі скоро лякатимуть неслухняних внуків цим жахливим словом: будеш себе погано вести, прийде страшний Податок і з'їсть тебе, як з'їв недавно твого папу". - Коммерсант-daily, 1996, 26 січня.

"У нас завжди різного роду побори доводилися не на тих, хто може заплатити, а на тих, хто не може відкрутитися". - Ревізор, 1996 № 10-11.

"У Росії три напасті - дурні, дороги і податки". - Робоча трибуна, 1994, 23 квітня. Перефразовування крилатої фрази: "У Росії дві напасті: Внизу - влада пітьми, а нагорі - пітьма влади".

"У ковбасі більше податків, чим м'яса". - Професор С. Рогозін. «Аргументи і факти», 1993 № 34.

"Закон джунглів російського бізнесу гласить: "Якщо в ланцюжку більше однієї людини - починаються збої". Тому ми живемо за принципом "кожен сам за себе і податкова інспекція проти всіх". - Вітта, 1995 № 3.

"Хороший податок - це податок, якого немає". - Із заголовка газетної статті

"Коли ми вибиваємо трохи грошей, нас поздоровляють. Коли ж ми вичавлюємо надто багато, нас посилають до всіх бісів. Так, наше завдання дуже, дуже делікатна. Ми маємо бути і математиками і психологами. Платник податків - це така мінлива істота. Інколи можна взяти з нього значно більше, ніж він винен, інколи треба задовольнитися дещо меншим.<...>
Питання не в тому, щоб обчислювати, скільки нам винні, а в тому, скільки можна зажадати, не відновлюючи проти себе громадської думки. Існує межа, якої у жодному випадку не слід переступати.<...>
Ті, хто не знає законів, розплачуються за тих, хто знає закони дуже добре. Дурні платять інколи надто багато податків, тому що є хитруни, які платять мало". - Еміль Фромантель, директор департаменту прибуткового податку, персонаж п'єси Л. Вернейля і Ж. Берр "Школа платника податків".

"Податкова служба за природою своєю дурна і шкідлива для суспільства, вона готова ввести країну в глиб недоумства заради задоволення перекладати екю з однієї руки в іншу, як це роблять індійські жонглери". - Оноре де Бальзак (1799-1850) «Патологія суспільного життя. Трактат про сучасні збуджуючі засоби».

"Треба відкрито визнати, в Росії всі податки платить не той, хто багатий або бідний, а той, хто чесний".-  З газетної статті.

"Народ ніколи не відмовляється платити розумні податки: розумні в їх використанні і розумні по величині тягаря". - Французький міністр фінансів (1792).

"І звелів фараон поставити над землею наглядачів і збирати сім років достатку п'яту частину всіх творів землі Єгипетської". - Старий Заповіт. Книга Буття, 41, 38.

"І сів Ісус проти скарбниці і дивився, як народ кладе гроші до скарбниці. Багато багатих клали багато. Прийшовши ж, одна бідна вдова поклала дві лепти, що складає кодрант. Покликавши учнів Своїх, Ісус сказав їм: істинно говорю вам, що ця бідна вдова поклала більше всіх, що клали в скарбницю, бо всі клали від надлишку свого, а вона від мізерності своєї поклала все, що мала, весь прожиток свій". - Євангеліє від Марка.

"Осуд - це податок, який людина платить суспільству за право бути знаменитим". - Джонатан Свіфт (1667-1745). Англійський письменник, політичний діяч.

"Та все ж податок і пожертва мають багато загального і впродовж тисячоліть були одним і тим же збором, а саме збором, що йшов божеству, храму, священикам, королеві або володареві". - К. Хойдер.

"Хто сміливіший за всіх? Той, хто не боїться свого пана в день святого Мартіна".  - (В цей час зазвичай платили податки).- А. Бебель (1840-1913). Один із засновників (1869) і керівників соціал-демократичної партії.

"Ми не можемо проковтнути шматок хліба, знайти собі дах, відкласти трудового гроша у відсоткових паперах, щоб не внести контрибуції хлібному, земельному, будинковому або біржовому спекулянтові".- М. Нордоу.

"Поменше б розмов про податки". - Х. Беллок.

"Пам'ятайте, що з шести пенсів, які ви виклали за кожну устрицю, п'ять з половиною - чистий грабунок" . - Х. Беллок.

"Сьогоднішній ліберал прагне врятувати бідних від податків - які, будучи вкладеними в їх дітей, могли б покінчити з бідністю в наступному поколінні". - З. Фрейд (1856-1939).

"Уряд прекрасно розуміє, що вводити нові податки має сенс лише в тому випадку, коли їх хто-небудь платитиме". - Комерсант- влада, 1998 № 31.

"Я не можу жити при таких податках!" - На цей вигук один з підданих Людовик XVI витончено відповів: "А ось це вже зовсім не обов'язково». Королю незабаром відрубали голову. На податкових питаннях правителі і уряди у всі століття втрачали голови значно частіше, ніж по всіх останніх причинах, разом узятих". - Експерт, 1998 № 30.

"Податки - процес збору грошей з людей для оплати тих, хто ці гроші збирає. Податковий інспектор - той, хто більше заклопотаний тим, як витрачаєте свої гроші ви, ніж тим, як витрачає їх уряд. Платник податків - той, хто працює на уряд, але кому не належить перевіряти урядові органи".- Р. Рейган (р. 1911). 40-ой президент США (1981-1989) від Республіканської партії.

"Якщо ви дієте порушуючи правила, вас штрафують; якщо ви дієте по правилах, вас оподатковують".-  Лоуренс Дж. Пітер.

"Хто платить менше всіх, більше всіх скаржаться". - Закон Дрю.

"Великий податок є пожертвування власності, принесене громадянином для користі і безпеки всього суспільства. М. Орлов (1788-1842)". - Російський громадський діяч, автор книг по історії і теорії фінансів.

"Податки є примусовими зборами (пожертвуваннями) з доходу і майна підданих, стягувані через верховні права держави ради здійснення вищих цілей державного гуртожитку". - С. Ю. Вітте (1849-1915). Російський державний діяч.

"Уряд, видаючи закони і встановлюючи податки, подібно до лікарки, яка повинна при лікуванні обирати найменше зло". - І. Бентам (1748-1832). Англійський філософ, соціолог, юрист.

"Ти можеш не помітити, що у тебе все йде добре. Але податкова служба нагадає". - П. Данінос.

"Тридцять срібних отримують лише ті, хто не платить податків. Всі інші отримують значно менше". - В. Гжещик.

"Заповнюючи податкову декларацію, не забудь в графі "Утриманці" написати "Держава".-  Невідомий автор.

"Конгрес стоїть перед нерозв'язною проблемою: як отримати від нас податки, яких ми не можемо сплатити, щоб витратити їх на те, чого ми не потребуємо". -Невідомий автор.

"Вимагати знищення податків означало б вимагати знищення самого суспільства. Держава нічого не може зробити для громадян, якщо громадяни нічого не зроблять для держави". - Н. І. Тургенев (1789-1871). Російський економіст, основоположник фінансової науки в Росії.

"Платник податків - працедавець уряду". - Невідомий автор.

«Платники податків - жертви війни проти бідності». -  Невідомий автор.

"Громадянин повинен платити податки з тим же відчуттям, з яким закоханий дарує своїй коханій подарунки". - Невідомий автор.

"Хороший громадянин вимагає, щоб були більше хороших доріг, хороших шкіл, хороших лікарень і менше податків". - Невідомий автор.

"Дорога цивілізації вимощена квитанціями про сплату податків". - Невідомий автор.

"Держава загального благоденства: держава, де благоденствують всі, окрім платника податків". - І. Фей.

"Політика є мистецтво постійного знаходження підстав для нових податків". - Г. Нар.

"Уряд обіцяє народові курку в кожному горщику, але спершу дає податкового інспектора на кожну курку". - М. Звонарев.

"Від податків за кордон втікає ніяк не менше людей, чим від диктаторів". - Дж. Ньюмен.

"Чим хатина багата, тим займеться податкове відомство". - У. Зибура.

"Смерть - найзручніший момент узяти податок з багача". - Девід Л. Джордж.

"За нинішніх податків одружуватися можна і по любові". - Невідомий автор.

"Слава богу, що ми не платимо податки з наших боргів". - Невідомий автор.

"Багато хто з нас хотів би бути такими багатими, щоб можна було вже не платити податків". - Невідомий автор.

"Податки не повинні заважати виробництву". - Франческо С. Нітті (1868-1953). Італійський економіст.

"Податки для держави це те ж саме, що й вітрила для корабля. Вони служать тому, щоб швидше ввести його в гавань, а не тому, щоб завалити його своїм тягарем або тримати завжди у відкритому морі і щоб, нарешті, потопити його".  - Катерина II Велика (1729-1796). Російська імператриця з 1762 р.

"Головна сила держави - в народі, тому необхідно той народ на перший план міркування собі поставити і дивитися за тим, щоб він не прийшов в крайню слабкість. Насправді ж відбувається інакше, бо весь дохід, який отримує селянин від продажу продуктів йде на внутрішні мита. Пануюча система має лише три наслідки: розоряє народ, примножує кримінальні процеси, породжує комісії". - Граф Шувалов (1745).

"Податок має завжди бути стягнено з доходу, і притому з чистого доходу, а не з самого капіталу, щоб джерела доходів державних не виснажувалися. Обставини роблять інколи порушення сього правила необхідним, інколи вибачальним: необхідним при надзвичайних випадках, коли громадяни повинні жертвувати всім на користь загальну, вибачальним під час переходу власності з одних рук в інші". - Н. І. Тургенєв (1789-1871). Російський економіст, основоположник фінансової науки в Росії.

"В майбутньому можна чекати, разом з подальшим розвитком знань і етичних якостей, і глибшої свідомості обов'язків громадян відносно держави, а тому усе більш рідкого ухилення від платежу податків". А. А. Ісаєв (1851-1924) «Нарис теорії і політики податків» (1887).