Очевидно, що кожна річ, яка існує на землі, відіграє
якусь роль, для чогось призначена. Іншими словами – виконує якусь
функцію. Скажімо, годинник показує час, будинок служить помешканням для
людини, одяг захищає її від вітру, сонця та дощу. Однак чи має якесь
корисне призначення держава? Очевидно, що так, у зв’язку з чим можна
вести мову і про функції держави.
Функції держави – це
роль, яку вона виконує щодо суспільства, це основні напрями її
діяльності. У функціях держави виражається її сутність та призначення.
Конкретні функції держави, а їх досить багато,
доцільно розглядати через їх класифікацію на види. Загалом, функції
держави можна поділити на такі групи:
-
За соціальним значенням – на основні та неосновні -
Основні функції –
найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави
щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у
конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони,
підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання
економіки, забезпечення екологічної безпеки, підтримання і розвиток
культури, забезпечення освіти населення та ін. -
Неосновні функції –
напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у
другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління
персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним
майном, правосуддя і юридичні функції, збирання і розповсюдження
необхідної для управління інформації тощо.
-
Залежно від територіальної спрямованості – внутрішні та зовнішні. -
Внутрішні функції – такі
напрями діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика
стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших
аспектів життя суспільства. До таких відносять функції: регулювання
економіки, підтримання та розвиток культури, охорону та захист усіх
форм власності, соціальний захист населення, забезпечення екологічної
безпеки, охорону правопорядку та ін. -
Зовнішні функції – основні
напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими
державами, світовими громадськими організаціями і світовим
співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з
іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету,
підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.
-
За часом здійснення – постійні та тимчасові. -
Постійні функції – напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними -
Тимчасові функції –
напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом
історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути
функції стабілізації економіки у перехідний період, подолання наслідків
аварії на ЧАЕС чи повені у Закарпатті
-
За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні. -
Гуманітарні функції:
забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона
природного середовища; охорона і відновлення здоров’я; соціальне
забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо. У міжнародній
сфері – це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини;
допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових
ситуацій тощо); участь у захисті природного середовища (екологічна
функція); участь у міжнародному культурному співробітництві. -
Економічні функції:
створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного
визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва;
програмування та організація виробництва на державних підприємствах,
розпорядження об’єктами державної власності; організація та
стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері – це участь у
створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу
та інтеграції виробництва і праці; участь у розв’язанні господарських
та наукових проблем (енергетичної, використання Світового Океану,
досліджень й освоєння космосу тощо). -
Політичні функції:
створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і
врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для
діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських
об’єднань («демократизаторська» функція); забезпечення умов для
збереження і розвитку національної самобутності корінної та всіх інших
націй, що проживають на території держави; охорона і захист
державно-конституційного ладу, законності та правопорядку. У
міжнародній сфері до політичних функцій належить організація, підтримка
і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних
принципів міжнародного права; оборона своєї країни від зовнішнього
нападу, анексії; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх
регіонах планети; участь у боротьбі з порушеннями міжнародного
правопорядку (у тому числі з використанням військових засобів).
|