Глобальна проблема злочинності.
Глобальна злочинність - гостра проблема сучасності. Злочинність, тероризм, наркоманія та інші антисуспільні явища викликають глибоку корозію всього механізму суспільного розвитку. Як відмічалось у матеріалах ІІ-ої сесії комітету ООн з попередження злочинності і боротьби з нею (березень 1990 р.) без ефективної програми протидії злочинність може стати серйозною перепоною для соціального і економічного розвитку, зруйнувати демократичні засади державності.

Нині деякі держави виявилися неспроможними самостійно протидіяти злочинності. Господарська діяльність по її обслуговуванню стала основою існування великих груп населення цих країн. Так, у Болівії близько 3-тис. її громадян безпосередньо зайняті у сфері переробки коки, в Колумбії близько 5% всього її національного доходу створюється за рахунок нелегальної торгівлі наркотиками.

Злочинність транснаціаналізується і все більше виступає як організована. Доходи від незаконного збитку наркотичних засобів оцінюються в 500 млрд. доларів за рік. Наркобізнесом займаються організовані злочинні групи, які володіють практично всіма видами нових технологій із якими жодна держава не може справитися самотужки.

Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому збільшується на 5%: щороку. В останні час особливо швидко зростає частка тих, які відносяться до категорії "важких” (вбивства та ін.). особливо небезпечним є тероризм. З 1970 р. по 1989 р. здійснено 36 тис. терористичних актів. Поряд з індивідуальним і груповим одержав поширення державний тероризм, до якого іноді вдаються правлячі режими ряду держав.

Загрозою для світової фінансової системи є електронні злочини. В результаті комп'ютерних пограбувань банків і фінансових закладів лише в одних США втрати сягають від 5 до 10 млрд. доларів за рік.

Країни світової співдружності повинні згуртуватися в боротьбі проти міжнародної торгівлі наркотиками, відмивання брудних грошей, тероризму та інших транснаціональних злочинів, які стоять на перешкоді прогресу людства.

Що необхідно знати про злочин
Злочин… Як часто в пресі і по телебаченню ми зустрічаємося з цим словом. І не завжди зрозуміло, які ж дії громадян нашої держави можна вважати злочинними. Майже кожний з нас має уявлення про те, що робити можна, а чого - ні, навіть незважаючи на наявність прийнятому новому Кримінальному кодексу України статей, що описуються різні злочини. Однак у деяких випадках провести межу між злочинною і незлочинною поведінкою людини буває досить складно.

Так як ми знаємо, шановний друже, незнання закону не звільняє нас від відповідальності, але для правової держави, якою хоче стати наша Україна, важливо, щоб жоден невинний не був покараний, а кожний, хто вчинив злочин, був притягнути до кримінальної відповідальності.

Існуюча практика свідчить, що, на превеликий жаль, ми поки дуже й дуже далекі від цього. Щоправда, ідеальних систем правосуддя ніколи не існувало в жодній державі, хіба що за винятком країни Утопія, створеної фантазією середньовічного філософа Томаса Мора.

Знати же свої права, уміти практично ними користуватися для власного захисту, відстоювати свої інтереси за допомогою знання закону - важлива і потрібна справа і для окремого громадянина в для держави в цілому, частиною якої є кожний з нас.

Чим більше молоді знатиме, що таке злочин і що покарання за нього неминуче, тим менше, як нам здається, допускатиметься порушень закону. Адже, як відомо, злочини іноді вчинюються через погане знання законів нашої держави. І от вам приклад. Школярки однієї із шкіл м. Києва вирішили "пожартувати” і, подзвонили до школи, сказали, що в школі бомба, за що були притягнути до кримінальної відповідальності за хуліганство. А якби вони знали, що ці дії є злочинними, то можливо подумали б, чи діяти так.

Так що ж таке злочин?
Ви знаєте мій співрозмовнику, скільки разів доводиться чути від людей, яких притягають до кримінальної відповідальності: "За що ж мене судять? Що, я убив когось чи украв щось? - Подумаєш, злочин, просто трошки випив!” За його словами, того кого притягнули до відповідальності, він просто випив, після чого пошумів у кафе. Але виявилося в дійсності, що все було не так. Коли працівники міліції, які були викликані до кафе, він чинив опір, обірвавши їм погони і вдаривши одного з них в обличчя. У відділені міліції, куди його доставили, йому пояснили, що ті дії, що він вчинив у кафе, у Кримінальному кодексі України називають хуліганством, але оскільки під час затримання співробітниками міліції він вчинив їм опір, то його дії підпадають під ознаки злісного хуліганства і можуть бути покарані набагато суворіше. Як бачите, хоч не убив і не украв, злочин все-таки скоїв.

Отже, злочин - це не тільки здійснення якої-небудь дії з описаних у Кримінальному кодексі України, а сукупність ряду елементів, іменованих у кримінальному праві складом злочину. І відповідальність настає тільки за наявністю повного набору цих елементів, а до них належать: об'єкт, суб'єкт, об'єктивна і суб'єктивна сторона злочину.

Об'єкт злочину - це те, на що спрямована дія. Це не річ, яку злочинець вкрав (оскільки це предмет), а права й інтереси, що охороняються законом. А щоб вам, було зрозуміло, наведу такий приклад. Отже, при крадіжці (було зрозуміло) порушується право власності на індивідуальне майно, воно і буде об'єктом злочину; при збуті наркотиків порушуються встановлені державою правила їх звернення та ін.