Один лев з широко розкритою пащею наблизився до вівці і спитав її, чи від нього не тхне. – Так! – відповіла вівця. – Дурна! – сказав лев і з’їв її. Потім поставив те саме питання вовкові. – Ні! – відповів вовк. – Підлабузнику! – заричав лев і розірвав його. Те саме лев запитав й у лиса. – Кажучи правду, пане, – відповів лис, – у мене такий нежить, що абсолютно не чую жодних запахів. Учень одного філософа пішов відвідати свого вчителя, який лежав на смертному ложі. – Залишіть мені у спадок трохи вашої мудрості, – просив він. – Бачиш мій язик? – спитав філософ. – Бачу, – відповів учень. – А мої зуби? Чи всі ще там? – Ні, не всі. – А знаєш, чому язик тримається довше від зубів? Бо він м’який і гнучкий, а зуби тверді – тому й випадають. Тепер ти знаєш усе, що треба знати. Іншої мудрості не маю.
|